інкорпорувати —
інкорпорува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
інкорпорувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех., книжн. Включати щось до свого складу; приєднувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
інкорпорувати —
інкорпорува́ти (від лат. incorporo – включаю до свого складу) приєднувати, включати.
Словник іншомовних слів Мельничука
інкорпорувати —
ПРИЄДНУВАТИ (когось, щось до кого-, чого-небудь, об'єднувати з кимсь, чимсь), ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ПРИТО́ЧУВАТИ, ПРИСТІБА́ТИ розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ) розм., ВКЛЮЧА́ТИ, ВЛИВА́ТИ розм. (до складу чогось); ІНКОРПОРУВА́ТИ книжн.
Словник синонімів української мови
інкорпорувати —
ІНКОРПОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., книжн. Включати щось до свого складу; приєднувати.
Словник української мови в 11 томах