інструктор

рос. инструктор

(від латин. instructor — упорядник, організатор) — особа, що навчає певній спеціальності або організації справи, дає інструкції.

Значення в інших словниках

1. інструктор — Учитель, лектор; (у спорті) тренер; (у чужих військах) радник.  Словник синонімів Караванського
2. інструктор — Наставник, навчитель, вишкільник, дорадник  Словник чужослів Павло Штепа
3. інструктор — інстру́ктор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
4. інструктор — інстру́ктор той, хто допомагає у навчанні; репетитор (ст): На станції в пані Евдокії кватирував уже студент прав Львівського університету, пан Максим Чміль, або йнакше та коротше – пан Макс.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. інструктор — -а, ч. 1》 Працівник якої-небудь установи, що контролює діяльність підлеглих йому органів і осіб, інструктує, як правильно організувати працю. 2》 Фахівець, що навчає якої-небудь спеціальності, справи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. інструктор — інстру́ктор (від лат. instructor – упорядник, організатор) особа, що навчає певної спеціальності або організації справи, дає інструкції.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. інструктор — Інстру́ктор, -ра; -то́ри́, -то́рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. інструктор — ІНСТРУ́КТОР, а, ч. 1. Працівник якої-небудь установи, що контролює діяльність підлеглих йому органів і осіб, інструктує, як правильно організувати працю. Раніше він працював в апараті обкому інструктором сільгоспвідділу (Ряб., Жайворонки, 1957, 20).  Словник української мови в 11 томах