інструктор —
Учитель, лектор; (у спорті) тренер; (у чужих військах) радник.
Словник синонімів Караванського
інструктор —
рос. инструктор (від латин. instructor — упорядник, організатор) — особа, що навчає певній спеціальності або організації справи, дає інструкції.
Eкономічна енциклопедія
інструктор —
інстру́ктор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
інструктор —
інстру́ктор той, хто допомагає у навчанні; репетитор (ст): На станції в пані Евдокії кватирував уже студент прав Львівського університету, пан Максим Чміль, або йнакше та коротше – пан Макс.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
інструктор —
-а, ч. 1》 Працівник якої-небудь установи, що контролює діяльність підлеглих йому органів і осіб, інструктує, як правильно організувати працю. 2》 Фахівець, що навчає якої-небудь спеціальності, справи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
інструктор —
інстру́ктор (від лат. instructor – упорядник, організатор) особа, що навчає певної спеціальності або організації справи, дає інструкції.
Словник іншомовних слів Мельничука
інструктор —
ІНСТРУ́КТОР, а, ч. 1. Працівник якої-небудь установи, що контролює діяльність підлеглих йому органів і осіб, інструктує, як правильно організувати працю. Раніше він працював в апараті обкому інструктором сільгоспвідділу (Ряб., Жайворонки, 1957, 20).
Словник української мови в 11 томах