інструктувати

Повчати, повчити, навчати, навчити, понавчати, вишколювати, вишколити, повиш коливати, вказувати, вказати, повказувати, вправляти, вправити, повправляти, заправляти, заправити, позаправляти, напучувати, напутити, понапучувати, спрямовувати, спрямувати, поспрямовувати, див. тренувати, надоумляти

Значення в інших словниках

1. інструктувати — Вказувати, показувати, давати вказівки <�інструкції>; тренувати, навчати, школити, с. муштрувати; (необізнаних) ознайомлювати; пор. ГОТУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
2. інструктувати — див. радити  Словник синонімів Вусика
3. інструктувати — інструктува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. інструктувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Давати кому-небудь керівні вказівки, інструкції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. інструктувати — Інструктува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. інструктувати — ІНСТРУКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Давати кому-небудь керівні вказівки, інструкції. Удень він інструктував тих своїх прихильників, кому пощастило якось увійти до колективу (Епік, Тв., 1958, 251); Багіров востаннє інструктував свою штурмову групу (Гончар, III, 1959, 257).  Словник української мови в 11 томах