інтервенція

рос. интервенция

(латин. interventio — втручання, від іпїегуепіо — приходжу, втручаюсь) — втручання однієї або кількох держав у справи іншої держави або в її взаємозв'язки з третіми державами.

Значення в інших словниках

1. інтервенція — Інтерве́нція: — втручання [47;VI]  Словник з творів Івана Франка
2. інтервенція — Інтервенція. Втручання (у справу), клопотання. Відвідав Буковину й археолог Вадим Щербаківеький. Цей мав пригоду: його арештувала була жандармерія за фотографічний апарат, але на інтервенцію місцевої української громади інцидент зліквідовано (Г аліп...  Українська літературна мова на Буковині
3. інтервенція — БУК. втручання; П. аґресія, вторгнення, вдертя, інвазія.  Словник синонімів Караванського
4. інтервенція — інтерве́нція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
5. інтервенція — -ї, ж. Насильне збройне втручання однієї або кількох держав у внутрішні справи іншої держави; агресія. || перен. Біржова інтервенція — втручання держави, банків, підприємств в операції на фондовій біржі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. інтервенція — інтерве́нція (лаі. interventio – втручання, від intervenio – приходжу, втручаюсь) втручання однієї або кількох експлуататорських держав у справи іншої держави або в її взаємозв’язки з третіми державами. Мета І.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. інтервенція — ЗАГА́РБАННЯ (насильне захоплення чужої території), ПІДКО́РЕННЯ, ПОКО́РЕННЯ рідше; ЗАВОЮВА́ННЯ, ІНТЕРВЕ́НЦІЯ (введення військ на чужу територію); ОКУПА́ЦІЯ (тимчасове захоплення чужої території); АНЕ́КСІЯ (насильне приєднання чужої території)...  Словник синонімів української мови
8. інтервенція — Інтерве́нція, -ції, -цією; -ве́нції, -цій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. інтервенція — ІНТЕРВЕ́НЦІЯ, ї, ж. Насильне збройне втручання однієї або кількох держав у внутрішні справи іншої держави; агресія...  Словник української мови в 11 томах