ґрос

рос. гросс

(нім. gross, букв. — великий) — міра, яка дорівнює двадцяти дюжинам; застосовується у підрахунках (пакуванні, комплектації) дрібних галантерейних товарів — ґудзиків, гачків, олівців тощо.

Значення в інших словниках

1. ґрос — Ґрос, -са, -сові (нім.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. ґрос — Ґрос, -су м. Стадо беременныхъ овецъ. О. 1862. V. Кух. 32, 37. У Манжуры: ґроси — беременныя овцы. Мнж. 182.  Словник української мови Грінченка