1. Eкономічна енциклопедія

ґрос

рос. гросс

(нім. gross, букв. — великий) — міра, яка дорівнює двадцяти дюжинам; застосовується у підрахунках (пакуванні, комплектації) дрібних галантерейних товарів — ґудзиків, гачків, олівців тощо.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґрос — Ґрос, -са, -сові (нім.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. ґрос — Ґрос, -су м. Стадо беременныхъ овецъ. О. 1862. V. Кух. 32, 37. У Манжуры: ґроси — беременныя овцы. Мнж. 182. Словник української мови Грінченка