ґрос
Ґрос, -су
м. Стадо беременныхъ овецъ. О. 1862. V. Кух. 32, 37. У Манжуры: ґроси — беременныя овцы. Мнж. 182.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґрос — рос. гросс (нім. gross, букв. — великий) — міра, яка дорівнює двадцяти дюжинам; застосовується у підрахунках (пакуванні, комплектації) дрібних галантерейних товарів — ґудзиків, гачків, олівців тощо. Eкономічна енциклопедія
- ґрос — Ґрос, -са, -сові (нім.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)