beat

I [biːt]

1. v (past beat; p. p. beat, beaten)

1) бити, вдаряти, лупцювати

2) битися (про серце)

3) перемагати; переважати

4) прокладати (шлях)

5) кувати (метал)

•

- beat about

- beat back

- beat down

- beat off

- beat up

••

to beat the air — марно намагатися; товкти воду в ступі

to beat time — відбивати такт

that beats me — не можу цього зрозуміти (збагнути)

2. n

1) удар; биття

2) коливання (маятника)

3) ритм, розмір

4) такт; відбивання такту

5) мисл. місце облави

6) дозір, обхід; район (обходу)

7) амер. sl. газетна сенсація

8) амер. sl. нероба

II [biːt]

past і p. p. від beat I 1.