competent
['kɒmpɪt(ə)nt]
adj
1) компетентний
2) спроможний
3) достатній; встановлений, законний
competent majority — встановлена законом більшість
4) юр. повноправний; правомочний; підсудний
Англійсько-український словник['kɒmpɪt(ə)nt]
adj
1) компетентний
2) спроможний
3) достатній; встановлений, законний
competent majority — встановлена законом більшість
4) юр. повноправний; правомочний; підсудний
Англійсько-український словник