finish

['fɪnɪʃ]

1. v

1) кінчатися; закінчувати; завершувати

2) обробляти (тж. finish off); згладжувати; вирівнювати

3) доїдати; допивати (тж. finish up)

4) прикінчити, убити; до краю виснажити (тж. finish off)

5) спорт. фінішувати

2. n

1) закінчення; кінець; спорт. фініш

to be in at the finish — бути присутнім при закінченні (спортивного змагання і т.ін.)

to fight to the finish — битися до кінця

2) закінченість, завершеність (обробляння); досконалість

to lack finish — бути необробленим (далеким від досконалості)

3) текст. апретура