fugitive
['fjuːʤɪtɪv]
1. adj
збіглий; побіжний; скороминущий
2. n
1) втікач
2) дезертир
3) біженець
Англійсько-український словник['fjuːʤɪtɪv]
1. adj
збіглий; побіжний; скороминущий
2. n
1) втікач
2) дезертир
3) біженець
Англійсько-український словник