rough

[rʌf]

1. adj

1) грубий

2) нерівний; шершавий; вибоїстий (про дорогу)

3) неотесаний; неввічливий; неделікатний

rough usage — брутальне поводження

a rough customer — груба людина

4) патлатий, кудлатий

5) різкий, поривчастий (про вітер)

6) бурхливий, буйний (про море)

7) шумливий

8) важкий, тяжкий

rough labour — важка фізична праця

9) суворий, важкий (про життя)

rough luck розм. — гірка доля; невдача, невезіння

it is rough on him — він не заслужив такої гіркої долі

to have a rough time — терпіти злидні (погане ставлення)

10) терпкий

11) необроблений, неопрацьований; чорновий

rough copy — чернетка

rough draft — ескіз, начерк

12) приблизний

rough estimate — приблизна оцінка

••

to take over a rough road амер. — 1) (по)ставити в скрутне становище 2) давати прочухана

2. adv

брутально, грубо тощо

to treat rough — суворо (брутально) поводитися (з кимсь)

3. n

1) нерівність (місцевості)

2) (the rough) незакінченість, неопрацьованість

in the rough — 1) у незакінченому вигляді 2) приблизно

3) чорновий начерк

4) (the rough) неприємний бік; складний період

5) бешкетник; грубіян; хуліган

6) спорт. нерівне поле (в гольфі)

7) шип (у підкові)

4. v

1) робити грубим (шершавим)

2) підковувати на гострі шипи

3) об'їжджати (коня)

4) припускатися грубості (особл. у футболі)

5) куйовдити (волосся)

•

- rough out

- rough up

••

to rough it — обходитися без звичайних вигод, терпіти нестатки