trip
[trɪp]
1. v
1) іти легко і швидко; бігти вистрибом
2) спотикатися, падати (зачепившись за щось); перекинути(ся) (тж. trip over, trip up)
3) зробити хибний крок; обмовитися, помилитися на слові; помилитися
4) підставити ногу (тж. перен.)
5) піймати на брехні, викрити брехню (часто trip up)
to catch a person tripping — спіймати когось на місці злочину
6) розм. галюцинувати (під впливом наркотику)
7) тех. розчіпляти; вимикати
8) тех. перевертати
9) мор. вивертати з ґрунту (якір)
2. n
1) подорож, мандрівка, поїздка; екскурсія; рейс
round trip — поїздка туди і назад
to take a trip — з'їздити
2) швидка легка хода; легкий крок
3) спотикання; падіння (зачепившись за щось)
4) хибний крок; помилка; обмовка, помилка на слові
5) спорт. підніжка
6) розм. галюцинація (під впливом наркотику)
Англійсько-український словник