tutor

['tjuːtə]

1. n

1) домашній учитель; репетитор; шк. наставник; вихователь

2) керівник групи студентів (в англійських університетах)

3) амер. молодший викладач вищого навчального закладу

4) юр. опікун

2. v

1) навчати

2) керувати; напучувати; повчати

3) давати приватні уроки

4) амер. розм. брати уроки

5) лаяти, сварити

••

to tutor oneself — стримуватися, приборкувати себе