Шульга —
Шульга́ прізвище
Орфографічний словник української мови
шульга —
Лівиця, ліва рука; ліва нога, (хто) лівак, сов. лівша.
Словник синонімів Караванського
шульга —
ШУЛЬГА́¹, и́, заст. 1. ж. Ліва рука або нога. Коли пішком – то марш шульгою, Коли верхом – гляди ж, право́ю, Щоб шкапа скочила вперед (І. Котляревський). 2. ч. і ж. Лівша (про людину).
Словник української мови у 20 томах
шульга —
I -и, заст. 1》 ж. Ліва рука або нога. 2》 ч. і ж. Лівша (про людину). II -и, ж., діал. Омела.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шульга —
ЛІВША́ (той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою), ЛІВА́К діал., ЛІВКУ́Т діал., ШУЛЬГА́ заст. Лівша він (прапорщик), з лівої, кажуть, рубає, але рубає так, що інший і правою не вруба! (О. Гончар); Він, шаблюку вхопивши по-татарському, лівицею, хоч і не був шульгою, рубався люто (О. Ільченко).
Словник синонімів української мови
шульга —
ШУЛЬГА́¹, и́, заст. 1. ж. Ліва рука або нога. Коли пішком— то марш шульгою, Коли верхом — гляди ж, право́ю, Щоб шкапа скочила вперед (Котл., І, 1952, 190). 2. ч. і ж. Лівша (про людину).
Словник української мови в 11 томах
шульга —
Шульга, -ги ж. 1) Лѣвая рука и нога. Коли пішком — то марш шульгою, коли верхом — гляди ж, правою щоб шкапа скочила вперед. Котл. Ен. 2) Лѣвша. Мирг. у. 3) раст. Uiskum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Словник української мови Грінченка