Філософський енциклопедичний словник

синтоїзм

СИНТОЇЗМ (від япон. — шлях богів) — національна релігія японців, що сформувалася в VI — VII ст. на базі родоплемінних анімістичних культів і шаманства. Синтоїсти поклоняються сонму божеств і духів (камі), які оживлюють всю природу, здатні втілитися в будь-який предмет і стають об'єктом релігійного шанування. Центральне божество — сонячна богиня Аматерасу Омікамі. Головне в С. — поклоніння камі, зв'язок між ними і людьми здійснюється через представника богині Сонця на Землі — імператора (мікадо), який вважається родоначальником усіх японців. Тому імператор (тенно) разом з усією родиною сакралізується, а їхній культ — тенноїзм стає складовою С. В результаті багатовікової взаємодії С. з буддизмом в Японії утворився своєрідний релігійний синкретизм. У наш час виникли численні неосинтоїстські секти, які утверджували ідеали предків, гарантували не потойбічне, а земне благополуччя. Священна книга С. — збірник легенд "Кодзикі" Ц. ентром релігійного життя С. є храм Ясукуні в Токіо.

Л. Филипович

Філософський енциклопедичний словник

Значення в інших словниках

  1. синтоїзм — синтої́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. синтоїзм — див. синто.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синтоїзм — СИНТОЇ́ЗМ, у, ч. У Японії – релігія, що виникла в ранньофеодальний період на основі елементів шаманства і згодом набрала форми культу імператора.  Словник української мови у 20 томах
  4. синтоїзм — синтоїзм, си́нто (япон. синто, букв. – шлях богів) релігія, що сформувалася в ранньофеодальній Японії на основі елементів шаманства, яке мало назву синто; пізніше зазнала впливу буддизму й конфуціанства. В 1868 – 1946 pp. С. був державною релігією Японії.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. синтоїзм — Корінна японська політеїстична релігія; упродовж століть зазнавав впливів буддизму, даосизму та конфуціанства; гол. божество — Аматерасу, богиня Сонця і прамати імператорського роду...  Універсальний словник-енциклопедія
  6. синтоїзм — СИНТОЇ́ЗМ, у, ч. У Японії — релігія, що виникла в ранньофеодальний період на основі елементів шаманства і згодом набрала форми культу імператора.  Словник української мови в 11 томах