Орфографічний словник української мови

синтоїзм

синтої́зм

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. синтоїзм — див. синто.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. синтоїзм — СИНТОЇ́ЗМ, у, ч. У Японії – релігія, що виникла в ранньофеодальний період на основі елементів шаманства і згодом набрала форми культу імператора.  Словник української мови у 20 томах
  3. синтоїзм — синтоїзм, си́нто (япон. синто, букв. – шлях богів) релігія, що сформувалася в ранньофеодальній Японії на основі елементів шаманства, яке мало назву синто; пізніше зазнала впливу буддизму й конфуціанства. В 1868 – 1946 pp. С. був державною релігією Японії.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. синтоїзм — Корінна японська політеїстична релігія; упродовж століть зазнавав впливів буддизму, даосизму та конфуціанства; гол. божество — Аматерасу, богиня Сонця і прамати імператорського роду...  Універсальний словник-енциклопедія
  5. синтоїзм — СИНТОЇЗМ (від япон. — шлях богів) — національна релігія японців, що сформувалася в VI — VII ст. на базі родоплемінних анімістичних культів і шаманства.  Філософський енциклопедичний словник
  6. синтоїзм — СИНТОЇ́ЗМ, у, ч. У Японії — релігія, що виникла в ранньофеодальний період на основі елементів шаманства і згодом набрала форми культу імператора.  Словник української мови в 11 томах