Філософський енциклопедичний словник

сунізм

СУНІЗМ — один із напрямів ісламу (поряд із шиїзмом). Його послідовники визнають не лише Коран, а й святість Суни. Переважна більшість мусульман є сунітами. В галузі теології головна відміна С. від шиїзму полягає в тому, що С. не визнає можливості посередництва між Аллахом і людьми після смерті Мухаммеда, заперечує особливу природу Алі і право його нащадків на імамат, управління громадою. С. відрізняється від шиїзму також у принципах юридичних рішень, характері свят, ставленні до іновірців, у деталях молитви тощо. Священними містами сунітів є Мекка і Медина. Послідовники проживають в Афганістані, Індії, Пакистані, Китаї, Туреччині, Єгипті, Росії, Україні тощо.

В. Лубський

Філософський енциклопедичний словник

Значення в інших словниках

  1. сунізм — суні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сунізм — СУНІ́ЗМ, у, ч. Основний напрям в ісламі, який визнає суну поряд із кораном обов'язковим джерелом віри.  Словник української мови у 20 томах
  3. сунізм — -у, ч. Основний напрям в ісламі, який визнає Суну поряд із Кораном обов'язковим джерелом віри.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сунізм — суні́зм основний напрям ісламу, що його вважають ортодоксальним (на відміну від шиїзму). Виник у 7 ст. Прихильники С. (суніти) визнають джерелом віровчення поряд з Кораном Суну.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сунізм — СУНІ́ЗМ, у, ч. Основний напрям в ісламі, який визнає суну поряд із кораном обов’язковим джерелом віри.  Словник української мови в 11 томах