Словник української мови в 11 томах

сунізм

СУНІ́ЗМ, у, ч. Основний напрям в ісламі, який визнає суну поряд із кораном обов’язковим джерелом віри.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сунізм — суні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сунізм — СУНІ́ЗМ, у, ч. Основний напрям в ісламі, який визнає суну поряд із кораном обов'язковим джерелом віри.  Словник української мови у 20 томах
  3. сунізм — -у, ч. Основний напрям в ісламі, який визнає Суну поряд із Кораном обов'язковим джерелом віри.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сунізм — суні́зм основний напрям ісламу, що його вважають ортодоксальним (на відміну від шиїзму). Виник у 7 ст. Прихильники С. (суніти) визнають джерелом віровчення поряд з Кораном Суну.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сунізм — СУНІЗМ — один із напрямів ісламу (поряд із шиїзмом). Його послідовники визнають не лише Коран, а й святість Суни. Переважна більшість мусульман є сунітами. В галузі теології головна відміна С. від шиїзму полягає в тому...  Філософський енциклопедичний словник