трансцендентальний —
трансцендента́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
трансцендентальний —
Безмежний, позасвідомний
Словник чужослів Павло Штепа
трансцендентальний —
трансцендента́льний (нім. transzendental, від лат. transcendens – той, що виходить за межі) 1. В схоластиці – найзагальніше поняття. 2. В філософії І.
Словник іншомовних слів Мельничука
трансцендентальний —
ТРАНСЦЕНДЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. У філософії – абстрактно-логічний, незалежний від досвіду. Дашкович думав, думав та під шум і лепетіння [лепетання] жіноче зовсім задумався і перелетів думкою в трансцендентальний світ філософії (І. Нечуй-Левицький); Трансцендентальний ідеалізм.
Словник української мови у 20 томах
трансцендентальний —
-а, -е. В ідеалістичній філософії – абстрактно-логічний, незалежний від досвіду. Трансцендентальний ідеалізм. || У схоластиці – гранично загальні поняття (річ, істина, добро та ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
трансцендентальний —
У філософії термін, який означає такі аспекти буття, які виходять за сферу емпіричного світу.
Універсальний словник-енциклопедія
трансцендентальний —
Трансцендента́льний і трансценде́нтний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
трансцендентальний —
ТРАНСЦЕНДЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. В ідеалістичній філософії — абстрактно-логічний, незалежний від досвіду. Дашкович думав, думав та під шум і лепетіння [лепетання] жіноче зовсім задумався і перелетів думкою в трансцендентальний світ філософії (Н.-Лев., І, 1956, 398); Трансцендентальний ідеалізм.
Словник української мови в 11 томах