трансцендентальний

трансцендента́льний

-а, -е.

В ідеалістичній філософії – абстрактно-логічний, незалежний від досвіду. Трансцендентальний ідеалізм.

|| У схоластиці – гранично загальні поняття (річ, істина, добро та ін.).

Значення в інших словниках

1. трансцендентальний — трансцендента́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. трансцендентальний — Безмежний, позасвідомний  Словник чужослів Павло Штепа
3. трансцендентальний — трансцендента́льний (нім. transzendental, від лат. transcendens – той, що виходить за межі) 1. В схоластиці – найзагальніше поняття. 2. В філософії І.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. трансцендентальний — ТРАНСЦЕНДЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. У філософії – абстрактно-логічний, незалежний від досвіду. Дашкович думав, думав та під шум і лепетіння [лепетання] жіноче зовсім задумався і перелетів думкою в трансцендентальний світ філософії (І. Нечуй-Левицький); Трансцендентальний ідеалізм.  Словник української мови у 20 томах
5. трансцендентальний — У філософії термін, який означає такі аспекти буття, які виходять за сферу емпіричного світу.  Універсальний словник-енциклопедія
6. трансцендентальний — див. трансцендентальний і трансцендентний  Філософський енциклопедичний словник
7. трансцендентальний — Трансцендента́льний і трансценде́нтний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. трансцендентальний — ТРАНСЦЕНДЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. В ідеалістичній філософії — абстрактно-логічний, незалежний від досвіду. Дашкович думав, думав та під шум і лепетіння [лепетання] жіноче зовсім задумався і перелетів думкою в трансцендентальний світ філософії (Н.-Лев., І, 1956, 398); Трансцендентальний ідеалізм.  Словник української мови в 11 томах