янсенізм
ЯНСЕНІЗМ — релігійно-філософське вчення XVII ст.; церковно-релігійний дух неортодоксального спрямування в католицизмі. Я. був поширений у Франції, Данії, Іспанії, Нідерландах. Філософські й теологічні корені Я. — у вченні датськ. теолога Янсенія (1585 — 1638), справою життя якого було тлумачення ідей Августина. У тогочасному церковному протистоянні єзуїтів та августиніанців він захищав позиції останніх. Висунув "5 положень", які стали підставою для звинувачень у єресі. Чільними ідеями вчення Янсенія були: залежність людських спромог не від власних зусиль кожної людини, а лише від Благодаті; воля людини не може чинити спротив або сприяти Благодаті, вона від неї лише залежить; Христос пролив кров не за всіх людей (звідси — повне заперечення свободи волі). Вчення Янсенія було спорідненим із догматикою кальвінізму. Представники Я. у Франції не тільки розвинули та інтерпретували деякі аспекти вчення Янсенія, але й створили власну філософську й теологічну школу. До провідних теоретиків і діячів Я. належали Арно, Ніколь, Паскаль. Арно і Ніколь відомі як творці логіки Пор-Рояля. Філософський аспект Я. увиразнив Паскаль у своїх "Провінціаліях" — низці полемічних статей-листів, у яких він захищав позицію Арно проти звинувачень у єресі з боку єзуїтів та ортодоксальних теологів.
Філософський енциклопедичний словник