янсенізм
ЯНСЕНІ́ЗМ, у, ч.
У католицькій церкві XVII- ХVIII ст. – реформістська течія, близька до кальвінізму.
Мотиви фоталізму присутні як у “давніх” (зокрема, у Расіна, пов'язаного з янсенізмом,) так і в “нових”, приміром, у фонтенеля, племінника ворожого янсенізму Корнеля, в якого мальбраншівському окказіоналізму протиставляється ідея нездоланності прогресу як автоматичного процесу, що не потребує жертв, зусиль та активності суб'єкта: “Світи – це ті ж троянди, що народжуються та помирають (з наук. літ.);
Прибічники янсенізму в Голландії 1723 утвердили т.з. Утрехтську церкву, що існує й тепер як різновидність течії старокатоликів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)