імплікація

ІМПЛІКАЦІЯ (лат. implicatio, від implico — тісно зв'язую) — логічна операція, яка з двох висловлювань p і q утворює умовне висловлювання "якщо p, то q". Формально цей новий вираз записують: p ⊃ q (або: p → q, C_pq), де ⊃, →, C — знаки І. в різних системах запису. Термін "І." вживається також для позначення зв'язки "якщо..., то..." і самого умовного висловлювання. Існує кілька видів І. Основною в класичній математичній логіці є матеріальна І. p ⊃ q. За властивостями І. p ⊃ q є хибною в тому і тільки в тому випадку, якщо p — істинне, a q — хибне. При матеріальній І. антецедент і консеквент не зв'язані за змістом. Від матеріальної відрізняють формальну І., яка виражається через матеріальну І. і квантор загальності: ∇ x (P(x) ⊃ ⊃ Q(x)) (див. квантори). Істинність цієї формули означає, що завжди, коли предмет х має властивість Р, він має також і властивість Q. Для вираження в логічних численнях деяких видів смислового зв'язку між антецедентом і консеквентом було зроблено спроби побудувати каузальну І. і контрфактичну І. Важливу роль відіграє І. в логічних численнях. Вона є основою логічного виводу, зокрема, як правило відокремлення, відповідно до якого з істинності складного висловлювання і на підставі істинності його антецедента роблять висновок про істинність консеквента, який можна записати у вигляді доведеної теореми.

Значення в інших словниках

1. імплікація — (від. лат. implicatio — тісно зв’язую) логічна операція, за допомогою якої з двох висловлювань утворюється умовне висловлювання за схемою: Якщо…, то.  Словник стилістичних термінів
2. імплікація — ІМПЛІКА́ЦІЯ, ї, ж., лог. Поєднання двох простих висловів у складний за допомогою конструкції “якщо..., то”. У звичайному міркуванні використовують формальну імплікацію, коли прості судження пов'язані за смислом, наприклад, “Якщо не буде дощу...  Словник української мови у 20 томах
3. імплікація — імпліка́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. імплікація — -ї, ж., лог. Спосіб зв'язку двох простих висловів у складний за допомогою конструкції якщо ..., то ....  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. імплікація — імпліка́ція (лат. implicatio, від implico – тісно зв’язую) логічна операція, за допомогою якої з двох висловлювань утворюється умовне висловлювання «якщо..., то ...».  Словник іншомовних слів Мельничука
6. імплікація — В логіці судження, яке складається з 2 суджень (засновку і висновку), з'єднаних сполучником якщо. ., то; і. хибна, коли засновок правильний, а висновок фальшивий.  Універсальний словник-енциклопедія