абіцин

абіци́н

лікарський препарат; являє собою суміш одержуваних з листків наперстянки шерстистої глюкозидів А, В і С, звідки й назва. Застосовують при серцевій недостатності.

Значення в інших словниках

1. абіцин — -у, ч. Лікарський препарат, який застосовують при серцевій недостатності з порушенням кровообігу.  Великий тлумачний словник сучасної мови