абіцин

абіци́н

-у, ч.

Лікарський препарат, який застосовують при серцевій недостатності з порушенням кровообігу.

Значення в інших словниках

1. абіцин — абіци́н лікарський препарат; являє собою суміш одержуваних з листків наперстянки шерстистої глюкозидів А, В і С, звідки й назва. Застосовують при серцевій недостатності.  Словник іншомовних слів Мельничука