агностицизм

агностици́зм

(від грєц, άγνωιτος – незнаний)

філософське вчення, що заперечує можливість пізнання сутності речей і закономірностей розвитку дійсності. Позицію А. поділяли в історії філософії представники ідеалізму, а в окремих випадках і матеріалісти. Зокрема, у 19 ст. деякі дослідники природи, побоюючись звинувачень в атеїзмі, використовували А. для приховування свого матеріалізму.

Значення в інших словниках

1. агностицизм — агностици́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. агностицизм — -у, ч. Ідеалістичне філософське вчення, що заперечує можливість пізнання об'єктивного світу і його законів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. агностицизм — АГНОСТИЦИ́ЗМ, у, ч., книжн. Філософське вчення, що заперечує можливість пізнання об'єктивного світу і його законів. Згідно з агностицизмом неможливо однозначно довести відповідність знання дійсності, а відповідно...  Словник української мови у 20 томах
4. агностицизм — Філософська позиція, яка заперечує чи обмежує можливість пізнання дійсності, зокрема, коли йдеться про виникнення причинних зв'язків, закономірності й закони її розвитку.  Універсальний словник-енциклопедія
5. агностицизм — АГНОСТИЦИЗМ (від грецьк. αγνωστοζ — непізнаваний, недоступний пізнанню) — філософське вчення, яке заперечує можливість пізнання об'єктивного світу, обмежуючи пізнання сферою явищ. Термін "А." введений англ. природознавцем Гекслі у 1865 р., але елементи...  Філософський енциклопедичний словник
6. агностицизм — Агностицизм, -му, -мові (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. агностицизм — АГНОСТИЦИ́ЗМ, у, ч. Ідеалістичне філософське вчення, що заперечує можливість пізнання об ективного світу і його законів. Радищев — ворог агностицизму.  Словник української мови в 11 томах