агностицизм

АГНОСТИЦИ́ЗМ, у, ч. Ідеалістичне філософське вчення, що заперечує можливість пізнання об ективного світу і його законів.

Радищев — ворог агностицизму. Його світогляд просякнутий вірою в силу людського пізнання (Вісник АН, 8, 1949, 16);

Рішуче критикував Т. Г. Шевченко різні форми ідеалізму, скептицизм, агностицизм (Наука.., 3, 1962, 16).

Значення в інших словниках

1. агностицизм — агностици́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. агностицизм — -у, ч. Ідеалістичне філософське вчення, що заперечує можливість пізнання об'єктивного світу і його законів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. агностицизм — АГНОСТИЦИ́ЗМ, у, ч., книжн. Філософське вчення, що заперечує можливість пізнання об'єктивного світу і його законів. Згідно з агностицизмом неможливо однозначно довести відповідність знання дійсності, а відповідно...  Словник української мови у 20 томах
4. агностицизм — агностици́зм (від грєц, άγνωιτος – незнаний) філософське вчення, що заперечує можливість пізнання сутності речей і закономірностей розвитку дійсності. Позицію А. поділяли в історії філософії представники ідеалізму, а в окремих випадках і матеріалісти.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. агностицизм — Філософська позиція, яка заперечує чи обмежує можливість пізнання дійсності, зокрема, коли йдеться про виникнення причинних зв'язків, закономірності й закони її розвитку.  Універсальний словник-енциклопедія
6. агностицизм — АГНОСТИЦИЗМ (від грецьк. αγνωστοζ — непізнаваний, недоступний пізнанню) — філософське вчення, яке заперечує можливість пізнання об'єктивного світу, обмежуючи пізнання сферою явищ. Термін "А." введений англ. природознавцем Гекслі у 1865 р., але елементи...  Філософський енциклопедичний словник
7. агностицизм — Агностицизм, -му, -мові (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)