аномалія

анома́лія

(грец. ανωμαλία – нерівність, відхилення)

1. Неправильність, відхилення від загальної закономірності; ненормальність.

2. астр. Дійсна А. – кут між радіусом-вектором небесного тіла і великою віссю його орбіти.

3. геофіз. Магнітна А. – різке збільшення впливу земного магнетизму на будь-якій ділянці земної кори, зумовлене, як правило, заляганням у ній великих скупчень магнетитових і титано-магнетитових руд (напр., Курська, Криворізька А.);

¤ гравітаційна А. – відхилення від середнього значення сили тяжіння; пояснюється наявністю під земною поверхнею важчих або легших порід, ніж маси або породи, що їх оточують.

Значення в інших словниках

1. аномалія — анома́лія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. аномалія — Відхилення, неправильність, ненормальність, анормальність; (в організмі) патологія.  Словник синонімів Караванського
3. аномалія — Збоченість, див. анормальний  Словник чужослів Павло Штепа
4. аномалія — Аномалия — anomaly — Anomalie – відхилення від норми або середнього значення якої-небудь величини в той чи інший бік (позитивна або негативна А.). А. часто є ознакою родовищ к.к. Див. Курська магнітна аномалія, геохімічна аномалія тощо.  Гірничий енциклопедичний словник
5. аномалія — -ї, ж. 1》 Відхилення від норми, від загальної закономірності; неправильність, ненормальність. Магнітна аномалія — різке відхилення від нормальної величини земного магнетизму в якій-небудь ділянці земної поверхні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. аномалія — АНОМА́ЛІЯ, ї, ж. Відхилення від норми, від загальної закономірності; неправильність, ненормальність. У нас бачимо ту аномалію, що галицько-руський театр держиться досі в переважній мірі працею і грішми духовенства (І.  Словник української мови у 20 томах
7. аномалія — Відхилення від норми, неправильність.  Універсальний словник-енциклопедія
8. аномалія — АНОМА́ЛІЯ (порушення нормального розвитку чого-небудь; про когось, щось, що має який-небудь відступ від норми), НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ВІДХИ́ЛЕННЯ, ВИ́КРИВЛЕННЯ, НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ПАТОЛО́ГІЯ, АНОРМА́ЛЬНІСТЬ книжн.  Словник синонімів української мови
9. аномалія — Анома́лія, -лії, -лією; -лії, -лій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. аномалія — АНОМА́ЛІЯ, ї, ж. Відхилення від норми, від загальної закономірності; неправильність, ненормальність. У нас бачимо ту аномалію, що галицько-руський театр держиться досі в переважній мірі працею і грішми духовенства (Фр.  Словник української мови в 11 томах
11. аномалія — рос. аномалия (грец. anomalia- нерівність, відхилення) — неправильність, невідповідність, відхилення від загальної закономірності, ненормальність.  Eкономічна енциклопедія