аномалія
АНОМА́ЛІЯ, ї, ж.
Відхилення від норми, від загальної закономірності; неправильність, ненормальність.
У нас бачимо ту аномалію, що галицько-руський театр держиться досі в переважній мірі працею і грішми духовенства (І. Франко);
Аномаліями і природженими пороками розвитку ми називаємо більш або менш значні відхилення органів плода від нормальної структури (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Магні́тна анома́лія – різке відхилення від нормальної величини земного магнетизму в якому-небудь місці земної поверхні.
Про магнітні аномалії в районі Курська вперше стало відомо в 1783 році (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)