бенталь

бента́ль

(від грец. βένθος – глибина, дно)

дно та придонний шар води, заселені організмами.

Значення в інших словниках

1. бенталь — бента́ль іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бенталь — -я, ч. Область водойми, населена тваринними та рослинними організмами, що живуть на дні або в ґрунті водойми; бентос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бенталь — БЕНТА́ЛЬ, і, ж., екол. Дно і природний шар води у водоймі, заселені живими організмами. Для морських акваторій характерні різні види штучних субстратів, які можуть потрапляти в бенталь у зв'язку з цілеспрямованою техногенною діяльністю людини (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах