бенталь

БЕНТА́ЛЬ, і, ж., екол.

Дно і природний шар води у водоймі, заселені живими організмами.

Для морських акваторій характерні різні види штучних субстратів, які можуть потрапляти в бенталь у зв'язку з цілеспрямованою техногенною діяльністю людини (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. бенталь — бента́ль іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бенталь — -я, ч. Область водойми, населена тваринними та рослинними організмами, що живуть на дні або в ґрунті водойми; бентос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бенталь — бента́ль (від грец. βένθος – глибина, дно) дно та придонний шар води, заселені організмами.  Словник іншомовних слів Мельничука