бетатрон
бетатро́н
[від бета... і (елек)трон]
циклічний індукційний прискорювач заряджених частинок, в якому прискорюють електрони (бета-частинки) до сотень мегаелектрон-вольтів. Застосовують під час ядерних досліджень, при дефектоскопії, в медицині.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука