бетатрон

БЕТАТРО́Н, а, ч., спец.

Циклічний прискорювач електронів, у якому прискорення здійснюється електричним полем, наведеним змінним магнітним полем.

Для руйнування пухлин застосовуються потужні випромінювачі: бетатрони, лінійні прискорювачі, установки з радіоактивним кобальтом (з наук.-попул. літ.);

Методику застосування бетатронів у будівництві розробили вчені Томського політехнічного інституту (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бетатрон — бетатро́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бетатрон — -а, ч. Циклічний прискорювач електронів, у якому прискорення здійснюється електричним полем індукції, наведеним змінним магнітним полем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бетатрон — бетатро́н [від бета... і (елек)трон] циклічний індукційний прискорювач заряджених частинок, в якому прискорюють електрони (бета-частинки) до сотень мегаелектрон-вольтів. Застосовують під час ядерних досліджень, при дефектоскопії, в медицині.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. бетатрон — Циклічний індукційний прискорювач електронів (бета-частинок); максимальна енергія бл. 300 МеВ.  Універсальний словник-енциклопедія
5. бетатрон — БЕТАТРО́Н, а, ч. Циклічний індукційний прискорювач електронів до енергій у кілька сотень мільйонів електрон-вольтів; застосовують у промисловості, медицині та для ядерних досліджень.  Словник української мови в 11 томах