буна

бу́на

(від нім. Buhne – перемичка)

регуляційна споруда для захисту від розмивання берега або гідротехнічної споруди.

Значення в інших словниках

1. буна — -и, ж. Напівзагата – дамба, розміщена перпендикулярно або під деяким кутом до берега моря (річки). Регулює режим водяного потоку, захищає берег від розмивання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. буна — БУ́НА, и, ж. Гідротехнічна споруда, розміщена перпендикулярно до берега, яка запобігає його розмиванню. Спеціалісти радять стримувати водну стихію бунами – кам'яними або бетонними смугами, які видаються в море метрів на 60 (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. буна — 1. Висунута у річку штучна загорожа для захисту берега від розмиву. 2. Те саме, що і бон.  Архітектура і монументальне мистецтво