буна
бу́на
(від нім. Buhne – перемичка)
регуляційна споруда для захисту від розмивання берега або гідротехнічної споруди.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буна — -и, ж. Напівзагата – дамба, розміщена перпендикулярно або під деяким кутом до берега моря (річки). Регулює режим водяного потоку, захищає берег від розмивання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- буна — БУ́НА, и, ж. Гідротехнічна споруда, розміщена перпендикулярно до берега, яка запобігає його розмиванню. Спеціалісти радять стримувати водну стихію бунами – кам'яними або бетонними смугами, які видаються в море метрів на 60 (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- буна — 1. Висунута у річку штучна загорожа для захисту берега від розмиву. 2. Те саме, що і бон. Архітектура і монументальне мистецтво