буна
БУ́НА, и, ж.
Гідротехнічна споруда, розміщена перпендикулярно до берега, яка запобігає його розмиванню.
Спеціалісти радять стримувати водну стихію бунами – кам'яними або бетонними смугами, які видаються в море метрів на 60 (з наук.-попул. літ.);
Бетонна стінка і буна відділяють пляж від Херсонеса Таврійського (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буна — -и, ж. Напівзагата – дамба, розміщена перпендикулярно або під деяким кутом до берега моря (річки). Регулює режим водяного потоку, захищає берег від розмивання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- буна — бу́на (від нім. Buhne – перемичка) регуляційна споруда для захисту від розмивання берега або гідротехнічної споруди. Словник іншомовних слів Мельничука
- буна — 1. Висунута у річку штучна загорожа для захисту берега від розмиву. 2. Те саме, що і бон. Архітектура і монументальне мистецтво