1. Великий тлумачний словник сучасної мови

буна

бу́на

-и, ж.

Напівзагата – дамба, розміщена перпендикулярно або під деяким кутом до берега моря (річки). Регулює режим водяного потоку, захищає берег від розмивання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буна — БУ́НА, и, ж. Гідротехнічна споруда, розміщена перпендикулярно до берега, яка запобігає його розмиванню. Спеціалісти радять стримувати водну стихію бунами – кам'яними або бетонними смугами, які видаються в море метрів на 60 (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. буна — бу́на (від нім. Buhne – перемичка) регуляційна споруда для захисту від розмивання берега або гідротехнічної споруди. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. буна — 1. Висунута у річку штучна загорожа для захисту берега від розмиву. 2. Те саме, що і бон. Архітектура і монументальне мистецтво