бунгало
БУ́НГА́ЛО, рідше БЕ́НГА́ЛО, невідм., с.
У тропічних країнах – легка будівля з верандою за містом.
Пропонуємо вам незабутній відпочинок у бунгало вілли “Едем” з 1 червня до 10 вересня (з мови реклами);
Співачка, навіть не заходячи в номер, тут же переїхала в бунгало на березі, де й провела свою міні-відпустку (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бунгало — бу́нгало іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бунгало — невідм., с. Легка позаміська будівля з верандами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бунгало — бу́нгало, бе́нгало (англ. bungalow, з інд. бангла) легка, позаміська будівля з верандами, селянський будинок, переважно в Індії, Малайї. Словник іншомовних слів Мельничука
- бунгало — (англ.) 1. Наметове житло, палатка зі шкіри, що побутувало у індіанців Північної Америки. Подібні житлові будівлі мали місце і у народів Африки, Азії та Океанії. У XX ст. їхні форми використовували у заміському приватному будівництві США. Архітектура і монументальне мистецтво