1. Орфографічний словник української мови

бунгало

бу́нгало

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бунгало — невідм., с. Легка позаміська будівля з верандами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бунгало — БУ́НГА́ЛО, рідше БЕ́НГА́ЛО, невідм., с. У тропічних країнах – легка будівля з верандою за містом. Пропонуємо вам незабутній відпочинок у бунгало вілли “Едем” з 1 червня до 10 вересня (з мови реклами); Співачка, навіть не заходячи в номер... Словник української мови у 20 томах
  3. бунгало — бу́нгало, бе́нгало (англ. bungalow, з інд. бангла) легка, позаміська будівля з верандами, селянський будинок, переважно в Індії, Малайї. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бунгало — (англ.) 1. Наметове житло, палатка зі шкіри, що побутувало у індіанців Північної Америки. Подібні житлові будівлі мали місце і у народів Африки, Азії та Океанії. У XX ст. їхні форми використовували у заміському приватному будівництві США. Архітектура і монументальне мистецтво