1. Орфографічний словник української мови

Бунд

Бунд

іменник чоловічого роду

єврейська політична партія поч. XX ст.

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Бунд — -у, ч., іст. Робітнича єврейська національна організація соціалістичної орієнтації в дореволюційній Росії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Бунд — євр. соціалістична партія, заснована 1897; програма культурно-національної автономії для євреїв і соціалістичної перебудови суспільства; 1898-1903 і 1906-12 автономна організація Рос. Універсальний словник-енциклопедія
  3. бунд — БУНД, у, ч., іст. Дрібнобуржуазна єврейська націоналістична організація. З огляду на те, що статут Бунду грунтувався на федеративних засадах, [II] з’їзд відхилив його, як такий, що суперечить статутові РСДРП (Ком. Укр., 7, 1963, 48). Словник української мови в 11 томах