1. Словник української мови в 11 томах

бунд

БУНД, у, ч., іст. Дрібнобуржуазна єврейська націоналістична організація.

З огляду на те, що статут Бунду грунтувався на федеративних засадах, [II] з’їзд відхилив його, як такий, що суперечить статутові РСДРП (Ком. Укр., 7, 1963, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Бунд — -у, ч., іст. Робітнича єврейська національна організація соціалістичної орієнтації в дореволюційній Росії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Бунд — Бунд іменник чоловічого роду єврейська політична партія поч. XX ст. іст. Орфографічний словник української мови
  3. Бунд — євр. соціалістична партія, заснована 1897; програма культурно-національної автономії для євреїв і соціалістичної перебудови суспільства; 1898-1903 і 1906-12 автономна організація Рос. Універсальний словник-енциклопедія