бурет

буре́т

(франц. bourrette, від bourrer – набивати, начиняти)

короткі шовкові волокна (начоси), що їх використовують при виготовленні низькосортних ниток.

Значення в інших словниках

1. бурет — буре́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бурет — -у, ч. Короткі шовкові волокна (начоси), що їх використовують при виготовленні низькосортних ниток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бурет — БУРЕ́Т, у, ч. Шовкова одноколірна важка тканина без блиску, яка відрізняється грубою жорсткою нерівною поверхнею. Серед тканин, заборонених до ввезення в Австрію, є велюр, плюш, трикотажні тканини, букле, крім тканин на шовковій основі (у тому числі бурет) (із журн.).  Словник української мови у 20 томах