Словник української мови у 20 томах

бурет

БУРЕ́Т, у, ч.

Шовкова одноколірна важка тканина без блиску, яка відрізняється грубою жорсткою нерівною поверхнею.

Серед тканин, заборонених до ввезення в Австрію, є велюр, плюш, трикотажні тканини, букле, крім тканин на шовковій основі (у тому числі бурет) (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бурет — буре́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. бурет — -у, ч. Короткі шовкові волокна (начоси), що їх використовують при виготовленні низькосортних ниток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурет — буре́т (франц. bourrette, від bourrer – набивати, начиняти) короткі шовкові волокна (начоси), що їх використовують при виготовленні низькосортних ниток.  Словник іншомовних слів Мельничука