бімс

(англ. beams, множ. від beam – балка, брус)

підпалубна балка, що підтримує палубу і надає їй міцності. Є частиною поперечного набору судна.

Значення в інших словниках

1. бімс — бімс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бімс — БІМС, а, ч., мор. Поперечна балка, що з'єднує борти судна і служить основою для палуби. Між вантажем та бімсами повинен бути вільний простір не менше 0,5 м (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах