Орфографічний словник української мови

бімс

бімс

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. бімс — БІМС, а, ч., мор. Поперечна балка, що з'єднує борти судна і служить основою для палуби. Між вантажем та бімсами повинен бути вільний простір не менше 0,5 м (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. бімс — (англ. beams, множ. від beam – балка, брус) підпалубна балка, що підтримує палубу і надає їй міцності. Є частиною поперечного набору судна.  Словник іншомовних слів Мельничука