бісектор

бісе́ктор

(від лат. bissector – той, що розтинає надвоє)

1. Площина, в якій лежить ребро двогранного кута і яка ділить цей кут на дві однакові частини.

2. Інструмент, що ділить кут навпіл.

Значення в інших словниках

1. бісектор — бісе́ктор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бісектор — Бисектор — besector — два вертикальних штрихи сітки ниток візирної труби маркшейдерського або геодезичного приладу, які сумісно використовують для візування на ціль шляхом введення її в проміжок між штрихами.  Гірничий енциклопедичний словник
3. бісектор — -а, ч., мат. Прилад (інструмент), який ділить плоский кут пополам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бісектор — БІСЕ́КТОР, а, ч. 1. Два вертикальні штрихи візирної труби, між якими має розміститися досліджуваний об'єкт під час візування. Зараз у телескопах з'являються візирні сітки замість бісекторів...  Словник української мови у 20 томах