бісектор

бісе́ктор

(від лат. bissector – той, що розтинає надвоє)

1. Площина, в якій лежить ребро двогранного кута і яка ділить цей кут на дві однакові частини.

2. Інструмент, що ділить кут навпіл.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бісектор — бісе́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бісектор — Бисектор — besector — два вертикальних штрихи сітки ниток візирної труби маркшейдерського або геодезичного приладу, які сумісно використовують для візування на ціль шляхом введення її в проміжок між штрихами. Гірничий енциклопедичний словник
  3. бісектор — -а, ч., мат. Прилад (інструмент), який ділить плоский кут пополам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бісектор — БІСЕ́КТОР, а, ч. 1. Два вертикальні штрихи візирної труби, між якими має розміститися досліджуваний об'єкт під час візування. Зараз у телескопах з'являються візирні сітки замість бісекторів... Словник української мови у 20 томах