бісектор
бісе́ктор
(від лат. bissector – той, що розтинає надвоє)
1. Площина, в якій лежить ребро двогранного кута і яка ділить цей кут на дві однакові частини.
2. Інструмент, що ділить кут навпіл.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бісектор — бісе́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бісектор — Бисектор — besector — два вертикальних штрихи сітки ниток візирної труби маркшейдерського або геодезичного приладу, які сумісно використовують для візування на ціль шляхом введення її в проміжок між штрихами. Гірничий енциклопедичний словник
- бісектор — -а, ч., мат. Прилад (інструмент), який ділить плоский кут пополам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бісектор — БІСЕ́КТОР, а, ч. 1. Два вертикальні штрихи візирної труби, між якими має розміститися досліджуваний об'єкт під час візування. Зараз у телескопах з'являються візирні сітки замість бісекторів... Словник української мови у 20 томах