бісектор
БІСЕ́КТОР, а, ч.
1. Два вертикальні штрихи візирної труби, між якими має розміститися досліджуваний об'єкт під час візування.
Зараз у телескопах з'являються візирні сітки замість бісекторів, безперечні переваги яких добре розуміли в старі часи (з Інтернету).
2. мат. Множина точок, рівновіддалена від двох або більшої кількості точок.
Бісектором двох точок на площині є пряма, яка проходить через середину відрізка, що з'єднує ці точки, і при цьому є перпендикулярною до нього (з навч. літ.).
3. Пристрій для рівномірного розподілу мікрохвиль у НВЧ-печах.
Бісектор являє собою рухому металічну лопать, зігнуту певним чином. Радіохвилі, які падають на нього, відбиваються і потрапляють на продукт (з наук.-техн. літ.).
4. ел. Рухома частина квадрантного електрометра у вигляді тонкої металічної пластинки, за кутом відхилення якої визначають різницю потенціалів квадрантів.
За наявності різниці потенціалів на квадрантах між ними та бісектором виникають електростатичні сили взаємодії, які відхиляють рухому частину (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- бісектор — бісе́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бісектор — Бисектор — besector — два вертикальних штрихи сітки ниток візирної труби маркшейдерського або геодезичного приладу, які сумісно використовують для візування на ціль шляхом введення її в проміжок між штрихами. Гірничий енциклопедичний словник
- бісектор — -а, ч., мат. Прилад (інструмент), який ділить плоский кут пополам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бісектор — бісе́ктор (від лат. bissector – той, що розтинає надвоє) 1. Площина, в якій лежить ребро двогранного кута і яка ділить цей кут на дві однакові частини. 2. Інструмент, що ділить кут навпіл. Словник іншомовних слів Мельничука